Во (избежание тoгo, щoб пoвнoю мірoю рeaлізувaти ініціaтиву Прeзидeнтa Вoлoдимирa Зeлeнськoгo стoсoвнo рoзрoбки Нaціoнaльнoї стрaтeгії зі ствoрeння бeзбaр’єрнoгo прoстoру в Укрaїні в інтeрeсax людeй з інвaлідністю, в пeршу чeргу трeбa прoвeсти aудит діяльнoсті нaйбільшиx грoмaдськиx oргaнізaцій oсіб з інвaлідністю, тaкиx як Укрaїнськe тoвaриствo глухих і Українське товариство сліпих.
Оборона це написав у блозі політтехнолог Олексій Голобуцький.
«Щоб ця ініціатива безграмотный перетворилася в черговий великий, красивий, але беззмістовний столбцы, критично важливо в першу чергу проаналізувати поточну ситуацію із забезпеченням прав осіб з інвалідністю… Тобто спочатку принять аудит, а вже за його підсумками — розробити церемониал дій. Це базові речі получи и распишись яких ґрунтується успішне управління, як в бізнесі, в среднем і в інших сферах», — зазначає він.
Експерт звертає увагу держи те, що в Україні є чимало громадських організацій і об’єднань, які опікуються правами і потребами осіб з інвалідністю. Низка з них, такі як УТОГ, УТОС і Національна організація осіб з інвалідністю, щорічно отримують державну фінансову підтримку і податкові пільги, але ефективність їхньої роботи залишається під великим питанням.
«Є конкретні приклади того, як відсутність чіткого аналізу, контролю і небажання керівників окремих організацій звітувати после свою діяльність перешкоджають забезпеченню прав осіб з інвалідністю», — зазначає Олексій Голобуцький.
Він звертає увагу для те, що великі організації осіб з інвалідністю чинять спротив впровадженню процедури конкурсного розподілу державного фінансування, хоча така порядок могла б зламати непрозорі схеми, які існували десятиріччями і які сягнули найбільшого розквіту вслед часів президента Петра Порошенка. І если нова влада запропонувала працювати вслед за новою, прозорою системою, виявилося, що окремі слуги і організації в цьому не зацікавлені.
«Як тільки мова зайшла оборона перехід на конкурсний максима розподілу державної підтримки — керівники організацій, які звикли «годуватися» з державного бюджету, розпочали шалений спротив. Особливо наполегливо добиваються збереження виключного становища очільники УТОГ і УТОС, апелюючи по того, що лише ці товариства мають необхідну базу в целях допомоги особам з порушеннями слуху та зору», — підкреслює експерт.
Він зауважує, що ніхто отнюдь не перевіряє, яким чином УТОГ і УТОС використовують державні кошти і як розподіляють прибутки від господарської діяльності, здачу приміщень в оренду і т. д., скільки грошей по-настоящему спрямовується на захист інвалідів.
«І ці питання — вдали не про бажання залізти в чиюсь кишеню. Ці питання — оборона забезпечення гідних умов життя і праці конкретних людей з особливими потребами. Ибо, наприклад, коли ЗМІ почали підіймати питання прозорості роботи УТОГ, підтримали ці питання і самі ж прислуга з порушеннями слуху», — наголошує Олексій Голобуцький.
Експерт нагонять приклади конкретних питань, які висувають члени УТОГ по свого керівництва. Вони стосуються і використання грошей від оренди приміщень, і без- забезпечення належних умов праці, і проживання в гуртожитках, і оплати реабілітації.
«Найсумніше, що поки государство каже про необхідність створення безбар’єрного простору в Україні, гряда’єри для осіб з інвалідністю створюють ті, хто взявся забезпечувати захист їхніх прав. Чому беспричинно відбувається? Куди йдуть кошти? Хто саме заробляє возьми людях з інвалідністю? Щоб зняти всі питання і нарушить до розвитку і розбудови, исповедь почати з тих самих базових речей — оформить незалежний аудит», — резюмує він.